Рамковий документ із природничо-наукової освіти PISA-2025

Ознайомтеся з основними розділами нижче або завантажте повністю Проєкт рамкового документа з природничо-наукової освіти PISA-2025 у форматі PDF.

Загальний огляд

У рамковому документі з природничо-наукової освіти PISA-2025 визначено компетентності, що формуються в процесі здобуття природничо-наукової освіти. Ці компетентності сприймають як ключовий результат навчання учнівства, що дає змогу бути їм не байдужими до викликів природничо-наукового характеру та наукових ідей, а також приймати обґрунтовані рішення. Природничо-наукові компетентності окреслюють те, що важливе для молоді, а саме знання, цінності, навички й уміння, які необхідні для того, щоб діяти в ситуаціях, що потребують використання природничо-наукових і технологічних знань.

Рамковий документ містить опис трьох природничо-наукових компетентностей і трьох енвайронментологічних компетентностей. Крім цього, у документі схарактеризовано три типи знань, що необхідні учнівсту для цих природничо-наукових компетентностей, три основні типи контекстів, по’вязаних із науковими  викликами, з якими стикатиметься молодь, а також окремі аспекти природничо-наукової ідентичності, які вважають важливими.

В оцінюванні PISA-2025 вимірюють те, наскільки добре країни готують своє учнівство до розуміння науки та як природничо-наукові дисципліни формують базові знання. Це є критично важливим для всіх громадян, яким необхідно приймати обґрунтовані особисті рішення щодо пов’язаних із наукою об’єктів, явищ, процесів і станів, як-от здоров’я та довкілля, аби мати змогу діяти спільно зі своїми родинами, місцевими громадами й більшими спільнотами. Це надважливо саме зараз – у ХХІ столітті, коли людство стикається з невизначеністю майбутнього й живе в антропоцені – епосі, коли вплив людини докорінно змінює всі системи Землі. Природничо-наукові знання, таким чином, мають велике значення на індивідуальному, локальному / регіональному та глобальному рівнях, оскільки ми прагнемо знайти способи подолання наслідків цього впливу.

Новації в PISA-2025

Попередні рамкові документи PISA щодо оцінювання в галузі природничих наук розробляли концепцію «природничо-наукової грамотності» як результату освіти та центрального  концепту оцінювання з природничо-наукових дисциплін. У рамковому документі для PISA-2025 увагу зміщено в бік ширшого розуміння. Основна увага цього документа тепер зосереджена на загальних результатах природничо-наукової освіти, а не суто на «природничо-науковій грамотності», що дає змогу увідповіднити цей рамковий документ із рамковими документами з математики та читання. 

У процесі підготовки рамкового документа PISA-2025 дві компетентності, визначені раніше, а саме «оцінювати й розробляти наукове дослідження» та «інтерпретувати дані й докази науково», було об’єднано в одну – «розробляти й оцінювати наукове дослідження й критично інтерпретувати наукові дані й докази». Цю зміну було зроблено задля того, щоб приділити більше уваги критичному оцінюванню досліджень, по-перше, тому, що в дорослому віці, ймовірно, мало хто насправді братиме участь у проєктуванні експериментальних досліджень, а по-друге, тому, що обидві компетентності є невід’ємними складниками процесу реалізації дослідження. 

У сучасному суспільстві, де домінують інформаційні ресурси в інтернет-просторі, зокрема й ті, що стосуються природничо-наукової галузі, новим акцентом у навчанні учнівства стає формування вмінь «досліджувати, оцінювати та використовувати наукову інформацію для прийняття рішень і подальших дій». Тому важливим стало додати це як третю компетентність. 

Також було внесено зміни, що стосуються ціннісних орієнтирів, які впливають на оволодіння компетентностями: замість ставлень до природничо-наукового знання фокус змістився в бік вимірювання ширшого концепту «природничо-наукової ідентичності», який виявився більш ємним для опису залученості учнівства до науки.

Остання не менш важлива, ніж інші, зміна – це акцент на освіті для забезпечення сталого (збалансованого) розвитку та на енвайронментологічній освіті. Ці елементи об’єднано в концепті «агентність в антропоцені». Рамковий документ визначає ті компетентності, які є складниками цього конструкту і які вимірюватимуть у процесі тестування PISA-2025.

Природничо-наукові компетентності

Контексти

  • Особистісний
  • Локальний / національний
  • Глобальний

Потрібно, щоб учнівство демонструвало

Пояснювати явища науково Розробляти й оцінювати наукове дослідження та критично інтерпретувати наукові дані й докази Досліджувати, оцінювати та використовувати природничо-наукову інформацію для прийняття рішень і подальших дій Природничо-наукові компетентності Енвайронментологічні компетентності

Науково освічена людина може долучатися до виважених дискусій щодо науки, сталого (збалансованого) розвитку й технологій для того, щоб діяти поінформовано. Для цього потрібні такі компетентності:

Рівень, на якому 15-річні можуть виконувати ці завдання, є показником результатів їхньої природничо-наукової освіти.

Природничо-наукові компетентності

Пояснювати явища науково

Внеском природничих наук у культуру є надання наукою пояснювальних теорій, що змінили наше розуміння світу природи. Тому компетентність пояснювати явища, що відбуваються в матеріальному світі, залежить від знання таких фундаментальних наукових ідей. 

Учні та учениці повинні розпізнавати, пропонувати, застосовувати й оцінювати пояснення та рішення для цілої низки природних і технологічних явищ і проблем, демонструючи здатність:

  • пригадувати та застосовувати відповідні наукові знання;
  • використовувати різні форми представлення та трансформувати одну форму в іншу;
  • робити й обґрунтовувати прийнятні наукові прогнози та рішення;
  • ідентифікувати, створювати й оцінювати моделі;
  • розпізнавати та розробляти гіпотези для пояснення явищ у матеріальному світі;
  • пояснювати потенційне значення наукових знань для суспільства.

Однак пояснення наукових, технологічних та екологічних явищ потребує більшого, ніж лише здатності пригадувати та використовувати теорії, пояснення, інформацію та факти (знання змісту). Надання наукового пояснення також передбачає розуміння того, як такі знання були отримані і який рівень упевненості ми маємо щодо будь-якого наукового твердження. Сформованість цієї компетентності передбачає знання стандартних процедур і практик, які використовують у науковому дослідженні для отримання таких знань (процедурні знання), і розуміння ролі та функції цих процедур і практик в обґрунтуванні наукових тверджень (епістемні знання).   

Природничо-наукові компетентності

Розробляти й оцінювати наукове дослідження та критично інтерпретувати наукові дані й докази

Наукові знання передбачають те, що учнівство має розуміти сутність наукового дослідження, зокрема його оцінку спільнотою, а також обов’язковість оприлюднення його результатів. 

Учні та учениці мають розробляти, перевіряти й оцінювати наукові дослідження, обирати способи наукового вирішення питань та інтерпретувати дані, демонструючи здатність:

  • ідентифікувати питання в певному науковому дослідженні;
  • пропонувати відповідний план дослідження (дизайн експерименту);
  • оцінювати, чи обраний план дослідження найкраще підходить для пошуку відповіді на поставлене питання;
  • інтерпретувати дані, репрезентовані в різний спосіб, робити прийнятні висновки з даних та оцінювати їхні відносні переваги.

Сформованість цієї компетентності передбачає знання ключових особливостей і практик експериментального дослідження та інших форм наукового дослідження (знання змісту та процедурні знання), а також функції процедур у процесі верифікації будь-яких тверджень, висунутих наукою (епістемні знання). Ця компетентність може також передбачати використання базових математичних інструментів для аналізу або узагальнення даних.

Природничо-наукові компетентності

Досліджувати, оцінювати та використовувати природничо-наукову інформацію для прийняття рішень і подальших дій

Упродовж останнього десятиліття відбулося швидке збільшення обсягів  інформації (інформаційний вибух), а також можливостей людей отримувати доступ до цієї інформації. 

На жаль, разом із потоком правдивої та надійної інформації збільшується й потік неперевіреної інформації і, ще гірше, дезінформації. Коли справа доходить до наукової інформації, як достовірної, так і неправдивої, усім громадянам потрібна компетентність оцінювати достовірність і цінність тієї інформації, яка зазвичай накопичується щодо будь-якої природничо-наукової проблеми.

Зростає занепокоєння щодо того, з якою легкістю люди нині сприймають переконання, про які дехто говорить як про «наукові», але щодо яких, насправді, немає жодних вагомих матеріальних доказів, натомість є цілком переконливі докази на користь протилежного. Науково освічена людина повинна розуміти важливість розвитку скептичної позиції, яка спонукає з’ясовувати, чи немає у сторін, які досліджують певне питання, конфлікту інтересів, чи існує щодо певного питання консенсус у наукових колах і чи має певне джерело належну експертну оцінку.

Ключовим у цій компетентності є розуміння того, що наука – це суспільна ініціатива і що наука не безпомильна. Хоча деякі науковці або команди науковців і можуть помилятися, консенсус у межах спільноти вартий більшої довіри, оскільки він є результатом широкого взаєморецензування, репрезентуючи знання, що були вивірені багато разів.

Учні та учениці мають досліджувати й оцінювати інформацію наукового характеру, твердження та аргументи, подані в різних формах і в різноманітних контекстах, а також робити прийнятні висновки, демонструючи здатність:

  • шукати, оцінювати та обговорювати відносні переваги різних джерел інформації (природничо-наукової, соціальної, економічної та етичної), які можуть мати значення або користь для прийняття рішень щодо наукових питань, а також визначати те, чи підтримують ці джерела ті чи ті аргументи або рішення;
  • відрізняти висновки, що ґрунтуються на вагомих наукових доказах, експертній думці, від тих, які є неекспертними або є чиїмись суб’єктивними судженнями, а також пояснювати причини такого розрізнення;
  • вибудовувати аргументацію на підтвердження прийнятного наукового висновку, отриманого з певного набору даних;
  • критикувати стандартні недоліки в науковій аргументації, наприклад, слабкі припущення, невміння відрізняти причиново-наслідкові зв’язки від кореляцій, помилкові пояснення, узагальнення на основі обмежених даних;
  • обґрунтовувати рішення, спираючись на наукові аргументи, власні або суспільні, які сприяють розв’язанню сучасних проблем або сталому (збалансованому) розвитку.

Сформованість цієї компетентності потребує від учнівства володіння як процедурними, так і епістемними знаннями, але може також залежати тією чи тією мірою від знання змісту природничо-наукових дисциплін.

Можливість набути цифрових навичок у школі далеко не універсальна.

  • 54%

    учнів та учениць у країнах ОЕСР повідомили, що в школі їх навчали, як розпізнавати те, чи є інформація упередженою чи ні.

Учні та учениці в країнах ОЕСР повідомили, що впродовж усього періоду навчання в школі їх навчали таких цифрових навичок:

Країни / економіки з найвищими результатами PISA Середнє по країнах ОЕСР Країни / економіки з найнижчими результатами PISA Як виявляти фішингові або спамові електронні листи Як використовувати короткий опис під лінком у списку результатів пошуку Як визначити суб’єктивність або упередженість інформації Як використовувати ключові слова під час користування пошуковими системами на зразок Гугл, Яху тощо Як порівнювати різні вебсайти й вирішувати, яка інформація більш актуальна для виконання певного шкільного завдання Як вирішити, чи варто довіряти певній інформації з мережі Інтернет Розуміти наслідки оприлюднення інформації в соціальних мережах Фейсбук, Інстаграм тощо 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100

Енвайронментологічні компетентності

Контексти

  • Особистісний
  • Локальний / національний
  • Глобальний

Потрібно, щоб учнівство демонструвало

Пояснювати наслідки взаємодії людини із системами Землі Приймати обґрунтовані рішення щодо дій, оцінюючи різні джерела доказів і застосовуючи креативне й системне мислення для відновлення довкілля та забезпечення його сталого (збалансованого) розвитку Демонструвати повагу до різних поглядів і надію в пошуках шляхів подолання соціально-екологічних криз Енвайронментологічні компетентності Природничо-наукові компетентності

Молодій людині, яка дорослішає в сучасному антропоцентричному світі, необхідна низка компетентностей, щоб вирішувати проблеми сталого (збалансованого) розвитку в епоху кліматичних змін. У межах природничо-наукового оцінювання PISA-2025 вимірюватимуть складники таких основних компетентностей, на яких ґрунтується концепт «агентності в антропоцені», як:

В основі кожної із цих компетентностей лежить низка здібностей, які є поєднанням когнітивних і некогнітивних елементів.

Згідно з результатами PISA-2018, у середньому по країнах ОЕСР:

  • 79%

    учнів та учениць повідомили, що вони знають про кліматичні зміни й глобальне потепління;

  • 88%

    керівників / керівниць шкіл повідомили, що питання глобального потепління й кліматичних змін висвітлено в навчальних програмах.

«Піклування про глобальне середовище важливе для мене.»

  • 78%

    учнів та учениць згодні або повністю згодні із цим твердженням.

Чи може учнівство щось зробити для розв’язання глобальних проблем, таких як кліматичні зміни?

  • 57%

    уважають, що можуть щось зробити для розв’язання глобальних проблем;

  • 44%

    уважають, що їхня поведінка може впливати на людей в інших країнах.

Енвайронментологічні компетентності

Пояснювати наслідки взаємодії людини із системами Землі

Учні та учениці, які демонструють цю компетентність, можуть:

  • пояснювати місце фізичних, живих і земних систем у світі, що нас оточує, а також те, як ці системи взаємодіють між собою;
  • досліджувати й застосувати знання про взаємодію людини із цими системами в часі;
  • застосовувати ці знання, щоб пояснювати як негативний, так і позитивний вплив людини на ці системи в часі;
  • пояснювати, яким чином соціальні, культурні та економічні чинники впливають на системи Землі.

Складники цієї компетентності оцінюють через природничо-наукову компетентність 1 («пояснювати явища науково»). Ця компетентність передбачає як знання змісту, так і процедурні знання.  

Енвайронментологічні компетентності

Приймати обґрунтовані рішення щодо дій, оцінюючи різні джерела доказів і застосовуючи креативне й системне мислення для відновлення довкілля та забезпечення його сталого (збалансованого) розвитку

Учні та учениці, які демонструють цю компетентність, можуть:

  • шукати й оцінювати докази з різних систем знань і різних джерел;
  • оцінювати й розробляти різноманітні рішення для соціальних, енвайронментологічних та екологічних проблем, використовуючи креативне й системне мислення, з урахуванням наслідків цих рішень як для нинішнього, так і майбутніх поколінь;
  • брати участь, індивідуально й колективно, у суспільних процесах для прийняття обґрунтованих, консенсусних рішень;
  • визначати цілі, взаємодіяти з молоддю та дорослими різних поколінь і діяти заради тривалих позитивних соціально-екологічних змін у різних масштабах (від локального до глобального).

Складники цієї компетентності оцінюють крізь призму природничо-наукової компетентності 2 («розробляти й оцінювати наукове дослідження та критично інтерпретувати наукові дані й докази») і природничо-наукової компетентності 3 («досліджувати, оцінювати та використовувати природничо-наукову інформацію для прийняття рішень і подальших дій»). Ця компетентність передбачає знання змісту, процедурні й епістемні знання.

Енвайронментологічні компетентності

Демонструвати повагу до різних поглядів і надію в пошуках шляхів подолання соціально-екологічних криз

Учні та учениці, які демонструють цю компетентність, можуть:

  • оцінювати дії, спираючись на етику піклування одне про одного та про всі види, яка ґрунтується на світогляді, згідно з яким люди є частиною довкілля, а не відокремлені від нього (тобто можуть бути екоцентричними);
  • розуміти різноманіття шляхів виникнення несправедливості в суспільствах і докладати зусиль, щоб надати всім людям можливості робити внесок у добробут суспільства й екосистем;
  • демонструвати стійкість, надію та ефективність, як індивідуально, так і колективно, у реагуванні на соціально-економічні кризи;
  • поважати різне бачення проблем і шукати рішення для відновлення загрожених спільнот та екосистем.

Ця компетентність містить складники, які оцінюють крізь призму концепту природничо-наукової ідентичності, зокрема й епістемних переконань; схильності до піклування про інших людей, інші види й планету; почуття ефективності й агентності в прагненні вирішувати соціально-екологічні кризи. Ця компетентність передбачає знання змісту, процедурні й епістемні знання.

Енвайронментологічні компетентності

Агентність в антропоцені

Енвайронментологічні компетентності, які будуть вимірювати в PISA-2025, стосуються результатів природничо-наукової освіти учнівства, пов’язаних із довкіллям, і визначені як «агентність в антропоцені».

Агентність в антропоцені передбачає розуміння того, що вплив людини вже істотно змінив системи Землі і що такий вплив триває. Це стосується способів буття та діяльності у світі, які позиціонують людей як частину екосистем (а не як щось окреме від них), яка визнає й цінує всі види та взаємозалежність всього живого.

Молоді люди з агентністю в антропоцені:

  • вірять у те, що їхні дії будуть оцінені, схвалені та ефективні, тому що вони працюють над пом’якшенням кліматичних змін, дефіциту води, збереженням біорізноманіття та іншими складними проблемами та кризами;
  • розуміють різноманітність шляхів виникнення в суспільствах несправедливості й працюють над розширенням можливостей усіх людей робити внесок у добробут суспільства та екосистем;
  • демонструють надію, стійкість та ефективність, стикаючись із соціальними й екологічними кризами;
  • поважають та оцінюють різні погляди та різні системи знань;
  • долучаються разом з іншими молодими людьми та дорослими різних поколінь до суспільних процесів, які ведуть до покращення добробуту суспільства й сталого (збалансованого) майбутнього;
  • працюють індивідуально й колективно в різних масштабах, від локального до глобального, з метою зрозуміти та розв’язати складні проблеми, з якими стикаються спільноти.

Детальніше про це можна прочитати в робочому документі ОЕСР тут.

За результатами PISA-2018, учні / учениці з країн ОЕСР повідомили, що вони у своєму повсякденному житті підтримують сталий (збалансований) розвиток довкілля:

  • 71%

    знижують споживання електроенергії вдома, зменшуючи опалення або кондиціонування;

  • 46%

    читають вебсайти про міжнародні соціальні проблеми;

  • 45%

    вибирають певні продукти з етичних або екологічних причин, навіть якщо ці продукти дорожчі за інші;

  • 39%

    беруть участь у заходах щодо охорони довкілля;

  • 27%

    бойкотують продукти або компанії з політичних, етичних або екологічних причин;

  • 25%

    підписують онлайнові петиції з екологічних або соціальних питань.

Наукове знання

Три компетентності, які формують у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін, потребують таких трьох форм знання:

Людині потрібні всі три форми природничо-наукових знань, щоб володіти всіма трьома компетентностями, на яких зосереджено увагу рамкового документа з природничо-наукової освіти PISA-2025.

Наукове знання

Знання змісту

У PISA-2025 можна оцінити лише обмежену частину змісту природничо-наукових дисциплін. Для оцінювання будуть відібрані основні знаннєві компоненти з таких наук, як фізика, хімія, біологія, науки про Землю та космос, таким чином, щоб ці знання:

  • мали стосунок до реальних життєвих ситуацій;
  • представляли важливі наукові ідеї й теорії, які мають значення для пояснення світу, добре розроблені та є практично орієнтованими;
  • відповідали рівню розвитку 15-річних.

У рамковому документі з природничо-наукової освіти PISA-2025 використано термін «системи» замість «наукові галузі» в дескрипторах знань змісту, щоб передати ідею про те, що громадяни повинні розуміти концепти фізичних наук і наук про життя, науки про Землю та космос та їх застосування в контекстах, де елементи знань є взаємозалежними та міждисциплінарними.

Скористайтеся стрілками нижче, щоб дізнатися більше про ключове щодо знання змісту.

Наукове знання

Процедурні знання

Дехто може подумати, що процедурні знання є знанням стандартних процедур і практик, які науковці використовують для отримання надійних і валідних даних. Насправді, ці знання необхідні як для проведення наукового дослідження, так і для критичного перегляду доказів, які можуть бути використані для підкріплення висновків, що були зроблені на основі даних.

Приклади процедурних знань, які можна перевірити, включають:

  • Поняття змінних, зокрема залежної, незалежної та контрольованої змінних
  • Поняття вимірювання, наприклад, кількісного [вимірювання], якісного [спостереження], використання масштабу, якісні (категорійні) та кількісні (неперервні) змінні
  • Способи оцінювання та мінімізації невизначеності, такі як повторення й усереднення вимірювань
  • Механізми забезпечення надійності (узгодженість між повторюваними вимірюваннями тієї самої величини) і точності даних (узгодженість між виміряною величиною та дійсним значенням)
  • Загальні способи узагальнення та представлення даних за допомогою таблиць, графіків і діаграм та використання їх належним чином
  • Стратегія контролю змінних і її роль у плануванні експерименту або використання рандомізованих контрольованих досліджень для уникнення неоднозначних висновків і визначення можливих причиново-наслідкових механізмів
  • Визначення, з огляду на конкретне наукове питання, того, що може бути відповідним планом для його дослідження, наприклад, експеримент, польове дослідження або пошук закономірностей; роль засобів контролю для встановлення причиново-наслідкових зв’язків
  • Як наукове співтовариство використовує процеси взаємоперевірки, щоб гарантувати достовірність отриманих висновків

Наукове знання

Епістемні знання

Епістемні знання — це знання конструктів і визначальних ознак, які є важливими для процесу формування знань у природничо-наукових галузях, і їхньої ролі в обґрунтуванні знань, отриманих наукою. Як такі, епістемні знання забезпечують обґрунтування процедур і практик, у яких задіяні науковці, знання окремих елементів і визначальних ознак, які слугують керівним принципом для спрямування наукового дослідження, а також обґрунтування з метою прийняття наукових тверджень про світ природи як переконань. Це передбачає розуміння:

  • характеру наукових спостережень, фактів, гіпотез, моделей і теорій;
  • мети й завдань науки (отримувати достовірні пояснення світу природи та передбачати майбутні події) на відміну від технології (отримувати оптимальні рішення для забезпечення людських потреб);
  • цінності науки, наприклад, зобов’язання рецензування робіт, об’єктивності та усунення упередженості.

Епістемні знання, очевидно, доцільно перевіряти на практиці в контексті, коли учнівству потрібно інтерпретувати та виконувати завдання, що передбачає застосування певних епістемних знань. Наприклад, учнів та учениць можуть попросити визначити, чи підтверджуються висновки даними або який доказ найкраще підтверджує гіпотезу, висунуту в завданні, і пояснити чому.

Ядром епістемного знання є чотири елементи:

  • роль моделей у природничих науках;
  • роль даних і доказів у природничих науках;
  • природа наукової аргументації;
  • колабораційний і суспільний характер природничо-наукового дослідження.

Скористайтеся стрілками нижче, щоб дізнатися більше про ці ключові елементи.

Природничо-наукова ідентичність

Включення в рамковий документ із природничо-наукової освіти PISA-2025 конструкту ідентичності як основного виміру базується на ідеї про те, що хоча природничо-наукові знання та компетентності є важливими та цінними для майбутнього молодих людей, проте результати формування ідентичності також є критично важливими для підтримання агентності та активної громадянської позиції у світі, що швидко змінюється.

З погляду можливості вимірювання, PISA-2025 оцінюватиме ті елементи природничо-наукової ідентичності, які є підстави вважати важливими характеристиками індивіда, освіченого в галузі природничих наук. Серед цих елементів виокремлено такі.

Конструкти природничо-наукового капіталу:
1. Епістемні переконання (загальні цінності природничо-наукової галузі та наукового дослідження).
2. Природничо-науковий капітал (пов’язані з природничими науками знання, ставлення, схильності, ресурси, поведінка та соціальні контакти).

Конструкти ставлення:
3. Природничо-наукова Я-концепція (відчуття себе тим / тією, хто має стосунок до природничо-наукової сфери, зокрема й через майбутню участь у діяльності, пов’язаній із природничо-науковою галуззю).
4. Природничо-наукова самоефективність.
5. Задоволення від природничо-наукової галузі.
6. Інструментальна мотивація.

Енвайронментологічні конструкти: 
7. Енвайронменталогічна обізнаність
8. Енвайронментологічна занепокоєність (турбота про довкілля).
9. Енвайронментологічна агентність.

Ці конструкти утворюють три основні виміри ідентичності:

  • визнання цінності наукової призматики й підходів до дослідження;
  • емоційно-ціннісні складники природничо-наукової ідентичності;
  • енвайронментологічна обізнаність, занепокоєність та агентність.

Скористайтеся стрілками нижче, щоб дізнатися більше про ці три виміри. 

Контексти

PISA-2025 оцінює компетентності та знання в межах конкретних контекстів, де постають проблеми або виникає необхідність вибору, що пов’язані з природничо-науковою та енвайронментологічною освітою. Тестові завдання не обмежені лише природничо-науковими контекстами, які пропонують у шкільних програмах. Швидше, контексти дібрані з огляду на знання й уявлення, що їх, імовірно, уже набули 15-річні та які вважають відповідними інтересам і життю учнівства цього віку. Ці контексти загалом узгоджуються зі сферами застосування природничо-наукової грамотності в попередніх рамкових документах PISA.

Завдання для оцінювання природничо-наукової грамотності зосереджені навколо ситуацій, що мають стосунок до життя:

  • індивіда, родини й спільнот однолітків (особистісний контекст);
  • громад (локальний і національний контекст);
  • людства в усьому світі (глобальний контекст).

Технологічна й енвайронментологічна тематики можуть бути використані як загальний контекст. Історичні контексти можуть бути використані для оцінювання розуміння учнями процесів і практик, що сприяли поступу в природничо-наукових знаннях. Наукові та технологічні теми в межах ситуацій особистісного, локального, національного та глобального характеру, що здебільшого використані як контексти для завдань у межах оцінювання, включають таке:

  • здоров’я та захворювання;
  • природні ресурси;
  • стан довкілля (зокрема й вплив на довкілля та кліматичні зміни);
  • небезпечні явища;
  • межі науки й технологій (зокрема й сучасні досягнення та виклики).

Скористайтеся стрілками нижче, щоб отримати більше інформації про контексти та пов’язані з ними теми.

Приклади завдань

Нижче наведено кілька прикладів завдань, подібних до тих, із якими учні можуть мати справу під час тестування з природничо-наукових дисциплін у межах PISA-2025. Кожна кнопка внизу розгортає вікно, де показано приклад у тому вигляді, яким його подано в тестовій платформі.